Світ тварин

Водиться на Харківщині і благородний олень

Світ тварин  харківських лісів надзвичайно різноманітний і цікавий. 

В травні-червні  -  пора гніздування птахів. В цей час лунають в лісах голоси іволг, синиць, зозуль, дроздів, дріб дятла, скрекіт сороки, тьохкання солов'я. В тиші зимового лісу можна почути тихий мелодійний спів омелюхів.

Для поповнення  пернатого світу в Харківську область було завезено й акліматизовано близько 800 фазанів.  В полях і перелісках часто зустрічаються перепели й сірі куріпки. Там, де ліс сусідить з водною гладінню, живуть дикі качки, чаплі, чайки.

Вздовж автомобільних доріг Харківщини, що перетинають лісові масиви, водію нерідко зустрічаються щити з написом: "Обережно, звіри!"  І дійсно, як не пригальмувати, коли дорогу перебігає заєць-русак (їх в області більш за 35 000), руда лисиця або граційна косуля.

В лісовій хащі натрапляєш на сліди вепря (дикого кабана) - підпушену під дубом землю. Кількість дикіх кабанів, завезених з Далекого Сходу, на 1980 рік збільшилась майже до трьох тисяч.

Як це не дивно, в харківськім лісі можна зустріти і лося, і благородного оленя. Олені були завезені сюди з Бєловежської Пущі та з Воронєжського заповідника й чудово прижились. Тут живуть і куниці, і дикі кролики, й білки. В невеликій кількості збереглися вовки. В степовій зоні - в Бурлуцькому і Єкатерининському заказниках - живуть реліктові тварини - байбаки (більш за 35000).

И вся ця живність мешкає, росте, розмножується під боком у людей, у сусідстві з підприємствами й транспортними магістралями. Завдяки піклуванню людини, ії природоохоронної діяльності, в насаджених  лісах не менш тварин, ніж у самих віддалених куточках тайги!

Розведенням, вивченням, відстрілом диких тварин в області займаються спеціалізовані господарства - Ізюмський і Гутянський мисллісгоспи, Ракитянське й Нововодолазьке  мисливські лісництва, учбове господарство "Скрипаї".

За добровільними товариствами мисливців та риболовів Харківщини закріплено більш за  27 тисяч гектарів лісових угідь, з яких біля 16 тисяч приходиться на заказники обласного й районного підпорядкування.

Мисливців частіше  зустрінеш у лісі без зброї - з їжею для тварин, топором, лопатою. Вони відповідають  за порядок в лісі: збирають сушняк, ходять за молодими посадками, оберігають їх, підгодовують звіроту й пташину в непогоду, влаштовують годівниці й солонці, заготовляють сіно та віники. Здобич для дійсного мисливця - не самоціль, основне його завдання - допомогти природі зберегти її багатства.

Спортивне полювання дозволяється тільки у визначений час, плановий відстріл диких тварин дає чималий прибуток державі.

Ліси, сади, заливні луки, неторкані ділянки степу - чудова база для бджільництва. Тони цілющого меду здають державі робітники Ізюмського, Балакліївського й інших лісових господарств області. 

Нещодавно  відбулася сесія обласної ради народних депутатів, на якій вирішено створити на території Харківської області  16 нових заповідників. Якщо це рішення удасться втілити в життя, протягом трьох років область виходить на світовий рівень природоохоронного балансу - близько 3% території буде заповідною зоною.