Важливе значення в розвитку промисловості Харкова відіграло будівництво залізниць. В 1869 році залізниця зв'язувала Харків з Москвою, Петербургом й Ростовом, а з побудовою Харків-Севастопольської, Харків-Миколаївсьої та Південно-Східної (Балашовської) залізниць місто перетворилося на один із величезних залізничних вузлів Росії. На рубежі XIX й XX віків Харків продовжує рости як величезний промисловий і залізничний центр півдня Росії. На 1917 рік кількість підприємств машинобудування й металообробки у місті було вище понад 150, а кількість робітників на них виросло до 35 000. В місті були засновані контори найпотужнішіх в Росії синдикатів "Продамет" і "Продуголь", проводились з'їзди горнопромисловців.

Після установлення радянської влади на Україні настали роки боротьби з австро-німецькою навалою, громадянської війни, але потім почався процес бурхливого господарчого розвитку Харкова, який в 1919 році був оголошений столицею України. Вже на кінець 1925 року були відроджені всі промислові підприємства міста, продукція яких складала п'яту частину всього виробництва Української республіки. З 1926 року почалась модернізація харківських заводів і фабрик, що  підвищило   продуктивність праці в середньому в 1,5 - 2 рази в порівнянні з передвоєнним періодом, а завод "Світло шахтаря" випускав в 1928 році продукції в 35 разів більше, ніж в 1913. Поряд з цим харків'яни самовіддано працювали і на будівництві нових заводів.1 жовтня 1931 року з конвейєра Харківського тракторного заводу - одного з гігантів радянської важкої промисловості - зійшов перший трактор. Через три роки був введений в дію турбогенераторний (тепер турбінний) завод ім.С.М.Кірова, були побудовані заводи: верстатобудівний, маркшейдерських інструментів, підіймально-транспортного обладнання, санітарно-технічного обладнання, тракторних запчастин "Поршень", "Гідропривід" та інші. В 1940 році в Харкові функціонувало 1200 підприємств, де  працювало 300 000 осіб, об'єм виробленої продукції перевищував рівень 1913 року в 12 разів. Заводи Харкова тоді давали 40% від машинобудівної продукції України й 6%  від продукції  всього Радянського Союзу. Продовжувався інтенсивний розвиток Харківського залізничного вузла, що  супроводжувалось устаткуванням  найновішого обладнання.

Мирне, творче життя харків'ян було перерване другою світовою війною. З початком війни вся робота в місті мобільно перебудовувалась на воєнний лад. Почалось масове виробництво танків, літаків, зброї, мінометів, боєприпасів, війскового спорядження. І це при умовах, коли більш ніж 100 000 чоловіків пішли добровольцями на фронт, а 85 000 ввійшло в народне ополчення. Тяжка доля спіткала Харків: після запеклих боїв радянські війська були вимушені залишити місто 24 жовтня 1941 року - почався чорний період фашистської окупації. Про це мова  окрема (див. Харків в воєнні роки) , достатньо згадати, що перший міжнародний трибунал з приводу злочинів нацизму відбувся не в Нюренберзі, а в Харкові в 1943 році, після звільнення міста, і матеріали для звинувачень були зібрані тут, на місці злочинів.

Окупанти майже повністю знищили 500 промислових підприємств, у першу чергу - гіганти машинобудування (тракторний, електромеханічний, турбінний, верстатобудівельний заводи, "Серп і молот"), зруйнували залізничний вузол, телеграфний і телефонний зв'язок, електростанції, комунальне господарство, медичні заклади, 1 600 000 кв. м житлової площі. Але відразу після звільнення Харкова почалась напружена робота по його відродженню, відновленню, відбудові; населенню міста допомагала вся країна: й обладнанням, і будматеріалами, й продуктами харчування, й кадрами. В 1945 році в місті вже працювало 600 промислових підприємств, в 1948 році промисловість Харкова вийшла на довоєнний рівень випуску продукції, в 1956 році об'єм промислового виробництва перевищив рівень 1940 року в чотири рази. Харків повернув собі славу найбільшого машинобудівельного центру України, виробляючи тепловози, літаки, трактори, турбіни, металоріжучі верстати, електромотори, гірниче й хімічне обладнання, прилади й засоби автоматизації, обладнання для легкої й харчової промисловості.

В 1980 році в Харкові функціонувало 60 виробничих об'єднань, найважливішими з яких були: тракторобудівельне, Електроважмаш, моторобудівельне "Серп і Молот", верстатобудівельне, авіаційне, "Турбоатом", об'єднання по випуску агрегатних верстатів. Харківські потужні трактори прокладали дорогу до Південного полюсу, реактивні лайнери використовувались на міжнародних авіалініях, металоріжучі верстати з програмним керуванням, мотори, електроапаратура, засоби автоматики й зв'язку, велосипеди, телевізори, фотоапарати посилались в усі куточки СРСР і експортувались в 60 країн світу.   

Запрошуємо до Харкова | Мiська влада | Подорож по Харкову | Що,Де,Коли Загальна iнформацiя | Харкiвський регiон | Подорож по сайту | Iнтернет