КАТЕРИНА СЕРГІЄНКО |
|
|
|
|
ШЕВЧЕНКОВІ |
|
| |
|
|
|
Велика і глибока таїна |
|
Іде до нас від імені Тараса. |
| |
Його життя - то поклик в майбуття, |
|
Жива надія. Не приборкать часу - |
|
Він плине в безвість. Злам
тисячоліть |
|
Весь світ довкола скаламутить
вдосталь. |
|
Не просто все збагнути. Так не
просто!... |
|
Та кличе нас шевченкова мета. |
|
Заповідав вкраїнський наш пророк, |
|
Щоб схаменулись, щоб таки збагнули, |
|
Що люди, люди, |
|
Люди ми - не юди. |
|
Вкраїна стогне, як писав Кобзар. |
|
Невже завжди ота презла недоля |
|
Нас продає у рабство за доляр? |
|
І ми тепер з-за океану |
|
|
|
Ждемо дарів |
|
Та їхніх вислуховуєм панів? |
|
Чужа земля - чужа тоді ж і воля. |
|
Цураємось лиш рідного ми слова. |
|
Невже нас всіх, усіх до одного, |
|
Таки зжере отой чадний диявол? |
| |
Йдемо сами ми в пастку до його |
|
Неситіх пазурів. |
|
А ненька Україна, |
|
Надірвана Чорнобилем, вмира. |
|
Чи пісня нас спасе? |
|
То хто ж її підхопить |
|
І спів той понесе |
|
У день прийдешній? |
|
Вже і Гончара |
|
Нема - спочив Олесь, |
|
Залишивши надію наостаннє |
|
В соборах наших душ. |
|
|
|
| |
|
| |
То, може, жінка, |
| |
Як вже колись преславна Українка, |
|
Засвітить нам "досвітнії
вогні"? |
| |
І на святій Тарасовій горі, |
|
У Каневі, під кобзу, під бандуру, |
|
Ми присягнем очистити Дніпро |
| |
І поновити всі міста і села. |
|
Тоді і молодь стане вже весела |
|
Й продовжить рід козацький на землі, |
| |
І Україна вільна, мирна, нова |
|
Засяє світу щастям пречудовим |
| |
І Заповіт Шевченків доспіва! |
|
|
|
6.03.1999 |
|
|
| |
|
| |
| |
Культура
мови, мовних відчуттів |
|
| |
Вражає
вмить і застає зненацька... |
|
| |
Вчи рідну
мову, наша юнь козацька: |
|
| |
Вона
бринить, як материнський спів! |
|
| |
Ти в ній
відчуєш музику віків |
|
| |
І
невичерпність, глибину природи, |
|
| |
Пісенну
вроду нашого народу. |
|
|
Всі
діалекти, мов цілющі води, |
|
|
Струмками
чистими дзеркаляться мені. |
|
|
Пью - не
нап'юсь з джерел мого народу. |
|
| |
З живих
стихій української мови |
|
| |
Народжуються сонячні думки, |
|
| |
А
потім з них складаються рядки |
|
| |
Поезій і
пісень. - Я їх співать готова, |
|
| |
Натхненні
з правіків мелодією слова! |
|
| |
|
|
|
1.11.2001 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
