Друге по величині й
одне із найстаріших міст Харківської області
простяглося в мальовничому закруті Сіверського
Донця, у підніжжя легендарної гори Кременець.
Через місто йде дорога із Харкова до Ростова-на
Дону.
Першу згадку про російську
сторожу "Изюмська сакма" ми знаходимо у
письмових джерелах за 1571 рік. В документах 1680
року поселення називалось Ізюмським містечком. В
80-ті роки XVII сторіччя на місці теперешнього міста
Ізюм була збудована фортеця, що складалася з
"великого" й "малого" міст.
"Велике" в минулому - тепер є центральною
частиною Ізюму. П'ятикупольний Преображенський
собор - пам'ятник архітектури, що зберігся від тої
пори.
В створений в 1685 році Изюмський
слобідський полк з центром в Ізюмі входило 13 міст
і слобод. Полк брав участь в російсько-турецьких
війнах, штурмував Очаків, Бендери, Ізмаїл під
проводом Суворова, бився під Бородіним, проходив
переможним маршем вулицями Парижу. Ось рядки з
полкової пісні:
|
І
навіть раз розгублений Париж
|
|
В
своїх повитих славою стінах
|
|
Побачив
твій червоний доломан
|
|
І твій
блакитний ментик в галунах .
|
Широка асфальтована
дорога від центру Ізюму підіймається до гори
Кременець. Гора - саме високе місце Харківщини (218
м над рівнем моря), вона є геологічним
пам'ятником природи, цікава оголіннями
верхньокрейдяних і юрських порід з численними
останками органічного світу. Водночас Кременець
- цікавіший пам'ятник історії. "Изюмський
перелаз" - зручний брід через Сіверський
Донець біля підніжжя гори - багато дослідників
пов'язують з походом дружини князя Ігоря на
половців в 1185 році, що оспіваний в "Слові о
полку Ігоревім" - шедеврі давньоруськой
літератури. Знаменита битва на Каялі-річці теж
відбувалася в околицях Ізюму.
Багато століть тому через гору
чи в обхід її проходив шлях татарських набігів на
Русь. Ізюмська сакма - східне відгалуження сумно
відомого Муравського шляху. В тюркських мовах
"довга гора" звучить як "узюн-курган"
(або "ізюм-курган"). Височина над річкою дала
назву Ізюмському шляху, а пізніше - й місту. В XIV
ст. на вершині гори було розташоване татарське
укріплення - "кермен", залишки якого ще були
помітні наприкінці минулого віку. Назву, мабуть,
було трансформовано в співзвуччя російських
слів "кремль", "кремень" , що й дало им'я
горі Кременець. Пізніше це місце займали
російські дозори. А в 1681 році тут почалось
будування "малого міста" - фортеці, вал і рів
якої в окремих місцях ще збереглися.
В другій половині XIX - на
початку XX ст. в Ізюмі бурхливо розвивається
промисловість. В 1910 році через місто пройшла
залізниця Харків-Донбас, а через два роки
почалось будівницво залізничних майстерень. В 1917
році був закладений завод оптичного скла (тепер
приладобудівельний). Робітничий клас Ізюму
відзначався революційними настроями. Радянська
влада у місті була запроваджена 22 грудня 1917 року.
