Вчені Харкова

   
 
Гранд геометрії
Л. В. Шубников - 100 років з дня народження
КРІО означає ХОЛОД
До   сторіччя  Н.І.Ахіезера
A.І.Ахіезер - 90 років з дня народження

 Вимірювання, вимірювання, вимірювання...

 
  Ювілей В.О.Марченка
  Генетики Харкова
  Створювачі магнетронів
  Реквієм по харківських фізиках
   

  Стеларатор 'УРАГАН'в УФТІ(80-ті роки)

Сузір'я УФТІ

 

  

 

Академік АН СРСР Іван Васильович Обреїмов
 

Лев Васильович Шубников

 

 
 
Український фізико-технічний інститут (УФТІ), який відіграв видатну роль у розвитку фізичної науки в СРСР, був організований в Харкові в 1928 році за особистою пропозицією академіка А.Ф.Йоффе. В зверненні до Раднаркому України він писав: "Мені здається, що інститут має бути пов'язаним з промисловістю... В цьому відношенні доцільно було б влаштувати його, звичайно, в Харкові".

Велику допомогу в організації нового центру фізичної науки подав Ленінградський фізико-технічний інститут, який виділив для УФТІ групу своїх молодих талановитих співробітників на чолі з першим директором І.В.Обреїмовим.

 
 
Академік АН УРСР Антон Карлович Вальтер
 

Академік АН УРСР Кирило Дмитрович Синельников

 

Член-кор.АН УРСР Володимир Гнатович Хоткевич

  З перших днів роботи в УФТІ почалися дослідження властивостей атомних ядер та механізму ядерних реакцій. 22 жовтня 1932 року в "Правді" було опубліковано повідомлення, в якому говорилось: "Український фізико-технічний інститут в Харкові внаслідок ударної праці до XV річниці Жовтню здобув перших успіхів в руйнуванні ядра атома. 10 жовтня високовольна бригада зруйнувала ядро літія. Роботи тривають."

Провідними вченими УФТІ, які здійснили перше в нашій країні розщеплення атомного ядра, були К.Д.Синельников, А.К.Вальтер, О.І.Лейпунський та Г.К.Латишев.

Незабаром в УФТІ, також вперше в СРСР, здобули рідкі водень та гелій. Основоположний внесок в цю справу зробили Л.В.Шубников, Н.Є.Алєксєєвський, В.І.Хоткевич, Ю.Н.Рябінін та Г.Д.Шепєлєв.

 
     
  

Академік АН СРСР, лауреат Нобелевської Премії Лев Давидович Ландау

 

Зустріч делегації вчених в Харкові, май 1964 г.

  

Академік АН УРСР Абрам Олександрович Слуцкін

 

Академік АН УРСР Семен Якович Брауде

 

Лауреат Ленінської премії Іван Дмитрович Трутень

 

Однодзеркальний радіолокатор з сітчастим параболоідом

 

Генераторна частина дводзеркального локатора, створеного в УФТІ в 1941р.

 

Генератор та приймач на сітчастому параболоіді

  

Відвідування Президентом АН УРСР Б.Є.Патоном радіоастрономічної обсерваторії ІРЕ АН УРСР

 

Лауреат Ленінської премії Григорій Якович Левін

 

Академік АН УРСР Олександр Илліч Ахієзер

 

Член-кор.АН УРСР Євген Станиславович Боровик

 

Співробітники кріогенної лабораторії УФТІ А.І.Судовцов,Є.С.Боровик, Б.Н.Єсельсон, А.А.Галкин. 1949 р.

 

Академік АН СРСР і АН УРСР Ілля Михайлович Ліфшиц

 

Академік АН УРСР Борис Георгійович Лазарєв та канд.фіз.-мат.наук Любов Самойлівна Лазарєва

  Ці два видатних досягнення в галузі експериментальної фізики перетворили Харків на "подвійну столицю фізичної науки в Радянському Союзі". Харків став столицею ядерної фізики та ядерної енергетики, а також столицею холоду - тобто столицею низьких температур та фізики твердого тіла.

Не в Москві, і не в Ленінграді, і не в якомусь іншому центрі науки СРСР - ці результати були отримані в Харкові, в УФТІ, на самому початку 30-х років. Міжнародне значення цих досягнень великою мірою примножувалося теоретичними роботами Л.Д.Ландау - керівника теоретичного відділу УФТІ.

Харків - УФТІ - став місцем зустрічи й взаємодіяння співробітників цього інституту з видатними фізиками міжнародного масштабу. Тут в 1934-1935 роках перебували Нільс Бор, Жоліо-Кюрі, Перрен та інші наукові світила того часу.

 
     
На початку 60-х років новий, молодий та вельми енергійний президент АН УРСР Борис Євгенович Патон вирішив, перш за все, об'єктивно оцінити рівень розвитку науки в Україні. Задля цієї мети він організував приїзд в республіку делегації вчених АН СРСР на чолі з президентом М.В.Келдишем. До складу делегації увійшли академіки А.П.Виноградов, С.В.Вонсовський, Б.П.Константинов, Ю.А.Митропольский, А.А.Смірнов. В травні 1964 року делегація вчених вперше відвідала Харків. Необхідно було з'ясувати важливе питання - що відбулося із блискучою естафетою фізичної науки 30-х років в УФТІ?
     
  Подолав суворе воєнне лихоліття, відразу ж після Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. УФТІ був буквально відроджений з попілу й почав бурхливо розвивати нові галузі фізичної науки. Повертаючись до 30-х років, треба згадати ще про один важливий результат, досягнутий в УФТІ. Через кілька років після "подвійної столиці" тут, знов таки вперше в СРСР, під керівництвом А.О.Слуцкіна за участю Д.І.Трутня, С.Я.Брауде та О.Я.Усікова, був створений перший трьохкоординатний радіолокатор дециметрових радіохвиль, який надав можливості "бачити" літак під час польоту, визначити всі три його координати на відстані до 50 км. Одноантенний варіант цього радіолокатора з сітчастим параболоідом, створений в 1942 році в м. Бухара Узбецької РСР, використовувався під час Великої Вітчизняної війни в бойових операціях на Північній дільниці фронту, в районі м. Мурманськ.  
     
  В період 50-х років УФТІ, перейменований в ФТІ АН УРСР, виступає як фундатор двох нових фізичних інститутів в Харкові: Інституту радіофізики й електроніки (ІРЕ) АН УРСР, який було організовано в 1955 році, і Фізико-технічного інституту низьких температур (ФТІНТ) АН УРСР, заснованого в 1960 році.   
Наукові напрямки, тематика й результати праці цих інститутів студіювалися делегацією вчених, і на заключній зустрічі президент АН СРСР М.В.Келдиш висловився: "Всі три фізичних інститути АН УРСР в Харкові є інститутами самого вищого міжнародного класу. В кожному з них в ряді досліджень здобули результати, які перевищують світовий рівень досягнень у відповідних галузях сучасної науки." Саме так  було надано відповідь на поставлене запитання: естафета досягнень УФТІ 30-х років у розвитку фізичних наук здобула успішне продовження в харківських фізичних інститутах АН УРСР в середині років 60-х.
     
Роки 70-ті, 80-ті, 90-ті... Ці роки принесли УФТІ (нині Національному науковому центру "Харківський фізико-технічний інститут") нові відкриття й досягнення. Достатньо нагадати хоча б основні напрямки діяльності відділення фізики плазми в цьому інституті: стелараторне - програму "Ураган", програму "Пучок" (плазмова електроніка, нові методи прискорення), програму "Юпітер" (електромагнітне утримання плазми), "дитя" термояду - програму "Булат". Однак харківські вчені не приховують глибоке збентеження за майбутнє фундаментальної ядерної фізики і в Україні, і в світовому масштабі. Криза ядерно-фізичних досліджень, що почалася ще в 70-ті роки в Радянському Союзі, була спровокована відставанням у створенні потужних прискорювачів. Після здобуття незалежності Україна мала велику кількість ядерної зброї та атомних реакторів, проте все необхідне для їхнього створення й функціонування наукове та технічне забезпечення лишилося в Росії. Якщо зброю можна комусь передати, то як бути з реакторами? Без допомоги інших держав тут не обійтись. Обладнання ж НДІ, які займаються в Україні фундаментальною ядерною фізикою, безнадійно застаріле. Кожний новий виток ядерних досліджень потребує значного збільшення витрат, що не завжди під силу навіть розвиненій державі з потужною економікою. Україна, на жаль, поки що цим не може похвалитися. Разом з цим здається очевидною необхідність не зважаючи на всі негаразди зберегти до кращіх часів колективи вчених. Надію на це висловлюють провідні фізики Харкова.  
     
"Краса - багатозначна", говорив Джордано Бруно. Одне з найбільш високих та хвилюючих її значень - це істина, яка здобувається наукою, краса, що осягнена  розумом. Історія розвитку фізики в Харкові - це шлях осягнення істини в природі за допомогою енергії професіоналізму, яка поєднується з моральною висотою фізиків. Естафета цього осягнення продовжується й до теперешнього часу  на основі достойності людини в акті її мислення, про яку так проникливо сказав Блез Паскаль: "В Просторі Всесвіт обіймає й поглинає мене як точку; я ж думкою обіймаю його".
 

 

При створенні сторінки застосовано матеріали фотоальбому "Миттєвості життя", який опублікував академік  А.Я.Усіков, а також нотатки доктора фіз.-мат.наук Ю.М.Ранюка  
   
Rambler's Top100
Home Запрошуємо до Харкова | Мiська влада | Подорож по Харкову | Що,Де,Коли
Загальна iнформацiя | Харкiвський регiон | Подорож по сайту | Iнтернет

Украинская баннерная сеть

META - українська пошукова система TopList Rambler's Top100

Використовувати тексти та зображення дозволяється тiльки iз посиланням на сайт