|
||||||||||
|
||||||||||
За мить до відкриття пам'ятника Т.Г. Шевченку |
||||||||||
Харків, 24 березня 1935 р. |
||||||||||
Фото опубліковано в журналі "Україна", № 37, 1973 р. |
||||||||||
Це відбувалося 24 березня 1935 року. Ще мить - і харків'яни вперше побачать пам'ятник великому поетові України, який невдовзі стане символом міста. Здається, весь трудовий Харков прийшов сюди. Замерли знамена, позатихали голоси. Зараз фанфаристи сурмуватимуть: "Увага всім!" Повільно спаде покривало з пам'ятника, і мужня фігура поета віднині й назавжди буде закликати сучасників до побудови Нового світу в единій і вільній сім'ї народів. Це була визначна подія в житті нашого міста. Щоб зупинити мить і донести її до теперешніх та майбутніх поколінь, автору фотокадру треба було спочатку думкою "побачити" його. Заздалегідь обрати точку зйомки. Напроситися в гости до незнайомих людей, що мешкали на 4-му поверсі будинку, з вікон якого за припущенням буде видно всю панораму події. Здавалося, в чому б тут мало виникнути утруднення? А в тому, що фотографувати цю панораму довелося тайкома. Справа в тому, що в ті далекі тридцяті роки XX сторіччя заборонялося багато акцій, котрі ніколи раніше не потребували якої-небудь завчасної, офіційної реєстрації та регламентації. До цього кола, певна річ, перш за все попало таке "небезпечне для цілісності держави заняття", як фотографування будь-яких громадських подій, що відбувалися у Радянському Союзі. Надана тут фотопанорама, яка зберегла мить відкриття пам'ятника Т.Г.Шевченку в Харкові, є единим документальним свідченням про цю мить. Автору її, художниці й майстру фотографії Дії Олександрівні Гай, прийшлося йти на подвійний ризик: бути суворо покараною за недозволенне заняття, а ще й того гірше, просто випасти з вікна четвертого поверху під час нагального установлення експозиції. |
||||||||||
|
Запрошуємо до Харкова
| Мiська влада
| Подорож по Харкову
| Що,Де,Коли
Загальна iнформацiя | Харкiвський регiон | Подорож по сайту | Iнтернет |