Відомий вчений. Спеціаліст в галузі гідродинаміки, теплообмінних процесів, інтенсификації процесів теплообміну й енергозбереження. Створені на основі його робіт пластинчасті теплообмінники вітчизняного виробництва й шведської фірми "Альфа-Лаваль"  дають змогу будувати в Україні, Білорусі й Росії ефективні системи теплопостачання. Вже зараз упровадження цих систем дозволило знизити енергоспоживання на 25-30% і значно зменшити викід тепла в навколишнє середовище. Академік академії інженерних наук, Екологічної академії та Академії вищої школи.

Народився 26.04.1933 у м.Слов'янську Донецької обл.

Зробив значний внесок у розвиток Національного технічного університету "ХПІ". Інтенсивно працював в Сумській та Кременчуцькій філіях ХПІ, керував учбовим процесом вечірньої та заочної форм навчання в ХПІ з 1970 по 1989 рр. З 1989 по 1999 - проректор з учбової роботи зі студентами денної форми навчання. В 1999 році стає ректором ХПІ. Ініціатор розробки принципово нових навчальних планів ХПІ в межах концепції ЮНЕСКО про невпинне навчання. При його активній участі відкрито 14 нових кафедр, понад 25 нових інженерних спеціальностей та 2 нових факультета: економічний і управління бізнесом, створено інститут інтегральної освіти "Економіст-юрист".

Автор 180 наукових робіт, в тому числі підручника, трьох учбових посібників, двох монографій. Має 10 авторських свідоцтв та 8 патентів. Кваліфікований педагог і лектор, він підготував доктора і 6 кандидатів технічних наук, лекційні курси "Конструювання й розрахунок хімічних апаратів", "Процеси й апарати хімічної технології", тощо.