|
|
|
|
|
|
|
|
БАБИНЕ ЛІТО
|
|
|
|
|
|
|
Зоворожила, зачарувала,
|
Бабине літо, шматочок раю!
|
|
|
На землю золотом упала,
|
Природа відпочить бажає,
|
|
|
І ніби підсумок підбила,
|
Та свою душу відкриває
|
|
|
Та - літом бабиним нас наділила.
|
І ніжно очи нам ласкає.
|
|
|
|
|
|
|
Коротке, та ледь-ледь зігріте
|
Бабине літо - невмируще джерело,
|
|
|
Останнім сонячним теплом те літо,
|
Черпни в долоню, та омий чоло,
|
|
|
Але я, молючись, благала,
|
Хай не залишить втоми на чолі
|
|
|
Щоб осінь довж його тримала...
|
Оцей цілющий дар Землі.
|
|
|
|
|
|
|
|
Леся Стебяльська
|
|
|
|
Жовтень 1998 г.
|
|
|