Закоханий в рідний край, Дмитро Іванович Багалій все свідоме життя присвятив вивчанню історії, археології, соціально-економічного і культурного розвитку Слобожанщини, історії міста Харкова і Харківського університету, творчості Г.С.Сковороди.

Багалій, історик за фахом, був активним діячем різних культурно-освітніх установ міста Харкова: історико-філологічного товариства, товариства грамотності, громадської бібліотеки; займав посади виборного ректора Харківського університету (1906-1910) та міського голови (?) (буде уточнюватися, прим. автора сайту).

На початку ХХ сторіччя він став одним із провідних українських істориків, засновником і авторітетним керівником школи дослідників Слобідської та Лівобережної України в Харкові.

В Державній Раді 1906 та 1912-1914 рр. він був чи не єдиним виборним представником від провінційних російських університетів.

Наукова спадщина вченого включає десь 350 публікацій: підручників, монографій, археологічних видань, статей із історії України і Росії. До речі, йому належить фундаментальна праця "История города Харькова за 250 лет его существования", яка була написана в співавторстві з Д.П.Міллером російською мовою до ювілею міста у 1904 році. Та найвизначнішою працею вченого є "Історія Слобідської України"(1918). Твір включає до себе важливі огляди історичної географії й етнографії краю, його соціально-економічного й політичного розвитку, історію духовної і матеріальної культури, побуту населення. Написана простою, зрозумілою мовою, ця книга стала підручником позашкільної освіти й самоосвіти. Насичена багатим фольклорно-етнографічним, ілюстративним матеріалом, вона для багатьох стала також першим посібником з української мови.

Саме завдяки діяльності Д.І.Багалія під тиском громадськості восені 1917 року міська дума в Харкові приймає рішення про відкриття в місті кількох українських гімназій. При місцевому комерційному інституті відкрилися постійно діючі курси з української мови для вчителів. Окремі дисципліни викладали Д.І.Багалій, Г.М.Хоткевич, М.Ф.Сумцов, В.О.Барвінський.

Д.І.Багалій брав активну участь в виданні масової літератури з різних галузей знань українською і російською мовами: редагував серію книжок культурно-історичної бібліотеки. Саме в цій серії першою з книжок була "Історія Слобідської України". Автор переслідував виразну просвітянську мету:  вчений прагнув показати історичні корені і традиції цього краю - одного з найбільш русифікованих, в силу цілої низки історичних обставин, регіонів України. Отож, перш за все необхідно читати "Історію Слобідської України" харків'янам, щоб краще знати своє коріння. А втім цей твір, здається, був би цікавим і для інших жителів України й всього світу.