|
|
|
|
В.П. |
|
|
*** |
|
|
|
|
|
-Поїдемо з тобою на край світу. |
|
|
Застоялися коні молоді. |
|
|
То ж поспішаймо, вже минає літо, |
|
|
І упадуть морози на сади. |
|
|
|
|
|
-Спішити - кажеш - та не маю
сили, |
|
|
А дім, а пасіка, машина, дача? |
|
|
Невже насправді ти усе
покинеш? |
|
|
Знов вигадка твоя смішна,
дитяча. |
|
|
|
|
|
- Поїдемо, поїдемо,
благаю, |
|
|
Там чисто, затишно і
дихати вільніш. |
|
|
Там щирості - до зір, там
вірять і кохають. |
|
|
Сідлай коней, господарю,
скоріш. |
|
|
|
|
|
Ми помчимо туди. До
виднокраю, |
|
|
Де небеса торкаються
землі, |
|
|
Нам на прощання скрипалі
заграють, |
|
|
І затанцюють болі і жалі. |
|
|
|
|
|
Не будем брати ніяких
лаштунків, |
|
|
Лише води, хлібину,
жменьку солі... |
|
|
Там буде місце і для
поцілунків, |
|
|
І для любові, і нової долі. |
|
|
|
|
|
То ж поспішаймо, бо минає
літо, |
|
|
І жовтий лист встеля
помалу сад, |
|
|
Поїдемо, мій князю. на
край світу, |
|
|
І молодість повернеться
назад. |
|
|
|
|
|
2001
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Саджаю
капусту - |
Малі
три листочки. |
Саджаю
капусту - |
Рівненьки
рядочки. |
Саджаю,
саджаю, |
Спочинку
не знаю. |
|
І
пнуться до сонця |
Рослинки
тендитні. |
Малі,
безпорадні, |
Як
мамини дітки. |
|
Їх
сонечко грітиме, |
Дощик
умиє, |
Голівки
зав'яжуться, |
Затужавіють. |
|
Проноза-сусідка |
Єхидно
спитає: |
"Ти
що, ворожбитка, |
І
заговір знаєш? |
Капуста
у тебе |
Туга і
налита, |
Чому я
не вмію |
Такої
ростити?" |
|
А я
відповім: |
"Не
кривляйтеся, тітко, |
Та
викиньте заздрощі |
Геть
за повітку. |
Капусті
не треба |
Ні
чарів, ні злоби, |
А руки
голублячи |
Їй до
вподоби". |
1997 |
|
|
|
|
|
Старий собака, |
|
|
Незрячи очі. |
|
|
Бреде, бурлака, |
|
|
Хвоста волоче. |
|
|
|
|
|
Цього собаку |
|
|
Кляли і били. |
|
|
Його, бурлаку, |
|
|
Було втопили. |
|
|
|
|
|
А він, незрячий, |
|
|
Виплив, бреде, |
|
|
Від злої долі |
|
|
В добро іде. |
|
|
2002 |
|
|
|
|
|
|
НОВИНА |
|
|
|
|
|
Тесля пропав... |
|
|
Гомоніли сусіди. |
|
|
Тесля пропав... |
|
|
Новина |
|
|
Облетіла село. |
|
|
Голодний собака. |
|
|
Хвіртка відкрита. |
|
|
І не світилось |
|
|
У хаті вікно. |
|
|
Майстра шукали, |
|
|
А він під горою, |
|
|
Лежав, спочивав... |
|
|
Промерзла солома |
|
|
Під головою |
|
|
Зазеленіла озиминою. |
|
|
1999 |
|
|
|