|
|
1995 Державний
художній музей
|
|
|
|
(м.Харків)
|
|
|
|
1996 Історико-художній
музей
|
|
|
|
(с.Пархомівка)
|
|
|
|
1996 Художньо-меморіальний
музей ім. И.Ю.Рєпіна
|
|
|
|
(м.Чугуїв)
|
|
|
|
1996 Будинок
Науки і Техніки
|
|
|
|
(м.Харків)
|
|
|
|
1996 Будинок
Художників
|
|
|
|
(м.Харків)
|
|
|
|
1997 Будинок
Вчених
|
|
|
|
(м.Харків)
|
|
|
|
1997 Бібліотека
ім. В.Г.Короленка
|
|
|
|
(м.Харків)
|
|
|
|
1997 Бібліотека
ім. К.С.Станіславського
|
|
|
|
(м.Харків)
|
|
|
|
|
|
|
|
ІЗ
ХРАМІВ ТА КВІТІВ
|
|
(В
ГОСТЯХ У НІНИ ВЕРБУК)
|
|
|
|
Талант
харківської художниці Ніни Вербук має багато
палких прихильників. Про це говорять численні
записи з книг відвідувачів її виставок. Ось деякі
з них:
|
|
|
|
--
Дорога Ніно Семенівно! Ваша виставка, Ваші
картини - "луч світла" у нашому сьогоденному
"темному царстві". Ваші картини - це саме
життя, в них все: світло, тепло, краса. Від них - без
перебільшення - виникають святі почуття радощів
та благолєпія. Безумовно, Ваш талант вартий
глибокої пошани...
|
|
--... Я залишила
Вашу виставку з душею, до країв наповненою
світлом. Дякую Вам!
|
|
--... Краса та
натхнення не залишали мене протягом півгодини...
|
|
-- ... Живопис
Ніни Вербук - це оазис спокою, душевної гармонії,
чистоти. М'які пастельні тона, легка димка, такі
близькі зрозумілі обличчя. Вони ніде не
посміхаються, зосереджені, поглинуті внутрішнім
світом. Вони мудрі!
|
|
--Щастя, світло,
добро так і випромінюються з її картин. Моїй
дочці всього сім років, але з величезним
задоволенням вона дивилась на картини...
|
|
--... Дуже
щаслива, що сюди попала. Велике спасибі Вам. І
спасибі, що Ви є!
|
|
|
|
Пишуть різні люди,
по-різному висловлюють свої почуття та думки, але
всі одностайні: твори Ніни Вербук - це радість, це
саме життя, сама втілена мрія. Що можна ще додати
до цих відгуків, щиросердечних та природних? Лише
одне, що після відвідування виставки Ніни Вербук
я поповнив список прихильників її яскравого й
самобутнього таланту. Виникло палке бажання
познайомитись з автором цих робіт. И воно
здійснилося. Ніна Семенівна люб'язно погодилась
зустрітися та відповісти на запитання нашої
редакції.
|
|
|
|
Вона схожа на
свої твори. Та ж чистота, та ж досконалість, та ж
просвітленіть, те ж заглиблення, але не в себе, а в
той світ, з якого вона являє нам свої дивовижні
полотна. Вони й прості, й загадкові.
Філігранність техніки, за якою відчувається
велика грунтовна школа ( адже для шедеврів мало
одного натхнення ), щасливо поєднується з даром,
ні, мабуть, не фантазії, а особливого бачення.
Вона не працює, а творить, і творчість приносить
радощі, теплоту, світло, любов - і вони
передаються кожному, хто коли-небудь бачив її полотна.
|
|
|
|
Вона щедра,
невимушена, природна. Вона цілком неприхована і
водночас загадкова. Порою здається, що на стінах
не холсти, а вікна в інші світи, і світи оті -
добрі, неземні, але світлі. Навіть темні кольори,
як це не дивно, зігрівають теплом. І ще одне - вона
спокійна, якось блаженно спокійна. І це спокій не
заціпеніння, а впевненості у надійності свого
місця в цьому світі, поєднання з ним, а коли так,
то немає причин для збентеження, поспіху. Можна
неспішно спостерігати природу, уловлюючі
найдрібніші нюанси кольору та світла. Можна
тривало вдивлятися в обличчя людей і проникатися
їхніми почуттями, думками та настроєм. Можна
міркувати про високе та безсмертне - ось звідки,
мабуть, в неї така тяга до зображення храмів, у
яких для всіх нас втілюється символ
божественного.
|
|
|
|
Але її храми
не відокремлені від землі. Вони не пригнічують;
навпаки, вони зігрівають нас теплотою м'якого
світла, яке струменить з вікон, вони гармонійно
вписуються в атрибути нашого звичайного світу.
Для створення таких композицій був потрібний не
тільки талант, а ще й сміливість - поєднати, ні,
скоріше з'єднати такі, здавалося б, до цієї пори
далекі предмети. Треба було відірватися від
стіни звичних уявлень і зробити крок вперед, до
зустрічі з невідомим. Досвід виявився
плодотворним і вражаючим. Цикл композицій з
храмами, де мирно уживаються стародавні ідоли і
мудрий кіт, прекрасне жіноче лице, крашенки,
рум'яна білоголова паска и багато ще чого.
Здається, що цикл цей ще не закінчений, и на нас ще
чекають численні нові зустрічи та радісні
відкриття...
|
|
|
|
Отже, я
розмовляю з Ніною. Вона вся сяє - дивовижно
яскравими блакитними очима, сліпучою посмішкою,
але, мабуть, не тільки ними. Здається, що навіть
простір навколо неї випромінює світло. Саме так,
як її холсти. Це ніби природний дар, який вона не
ховає в собі, а щедро поділяє його з нами. З нею
легко і просто, вочевидь, тому, що вона й сама
дійсно проста, привітна, уважно ставиться до вас,
а не намагається здатися такою. Ви цікаві для неї,
і вона вдумливо вислухає вас, не перебиваючи та
ніби вбираючи усе в себе. І зрозуміє, і порадить,
але не буде нічого нав'язувати. Вона просто
проникнеться вашою суттю і без слів буде знати,
що для вас необхідно.
|
Юрій Іванов (уривок з нарису)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сподіваємось, рядки Юрія Іванова
виявились для Вас переконливим доповненням до
фактографічної інформації про Ніну Вербук. А
втім ніякі слова не скажуть про митця більш,
ніж його полотна. Ви також маєте щасливу
можливість познайомитись тут з її
автобіографічним твором "За
зіркою Віфлеємською".
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
См. также каталог "Художники Харківщини", Вербук
Н.С.
|
|
|
|
Електронна адреса для зв'язку: [email protected]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
